Небосхил, у, ч.
1. те саме, що небо (у 1 знач.).
— склепіння.
2. місце, де небо візуально наближається до землі.
— видноколо, виднокрай, виднокруг, крайнебо, небокрай, обрій, горизбнт.
Небосхил в інших словниках
| Небосхил — Великий тлумачний словник сучасної української мови |