Наробити — Тлумачний словник української мови

Наробити, облю, ббиш, док.

1. зробити, створити велику кількість чогось.

2. зробити якісь дії, що сприймаються як погані, засуджуються.

— накоїти, скоїти.

3. стати причиною чогось.

— спричинити, привести, призвести.

«Ф» наробити крику — почати кричати; Наробити сміху — показати когось або щось у смішному вигляді.