Накида́ти, -а́ю, -а́єш, недок.
Накида́ти, -а́ю, -а́єш, док.
1. Кидати певну кількість чогось. — навалювати, зсипати.
2. Створювати чернетковий, приблизний варіант якогось малюнка, плану; планувати майбутні заходи, роботу.
— Наки́дання.
Накидати2, аю, аєш, недок. Накинути, ну, неш, док.
1. Кидком надівати, накладати предмет на предмет.
2. Легко, недбало одягати.
— Накидка.
3. Додавати певну суму до ціни, платні тощо.
— Набавляти, Додавати.
4. Покладати на когось певні обов'язки.
— Навантажувати.
5. Нав'язувати комусь певні думки, переконання проти його волі.
— Накидати оком — звертати на щось увагу, зацікавлюватися чимсь, придивлятися до чогось; Накидати ярмо (петлі): а) робити когось залежним, підкорювати своїй владі; б) братися за важку, виснажливу роботу.
— Накидання, Накидка, Накидний.