Містика — Тлумачний словник української мови

Містика, и, ж.

1. релігійна й філософська теорія та практика, метою якої є глибоке духовне єднання з богом. І віра в можливість безпосереднього спілкування людини з нематеріальним світом.

2. явища, які неможливо пояснити з точки зору повсякденного світогляду, щось незбагненне.

— загадка, таємниця.

Див. містик, Див. містицизм, Див. містичний.