Міст, моста / мбсту, ч.
1. споруда для переходу або переїзду через річку, залізницю, автомагістраль тощо, яка з'єднує два протилежні береги, боки.
- Як із мбсту впости — безслідно зникнути;
- Як із мбсту (та) у воду — зробити без попередніх роздумів.
2. перен. те, що з'єднує щось.
- Спалити мости — повністю перервати зв'язок із чимось.
— Місток, Місточок, Мостовий, Мостобудування.
3. техн. частина шасі автомобіля, трактора.
Міст в інших словниках
| Міст — Великий тлумачний словник сучасної української мови |