Магія — Тлумачний словник української мови

Магія, і, ж.

1. явища і дії, пов'язані з вірою в надприродні здібності людини. Біла магія — використання сил добра для магічних дій; Чорна магія — використання диявольських сил.

2. перен. явище, яке має сильний вплив, приваблює своєю загадковістю.

— чаклунство, чари.

— магічний, магічність.