Магістр, а, ч. у зверт. Магістре.
1. звання, що присвоюється особам, які закінчили університет, пройшли додатковий курс навчання і захистили спеціальну роботу; наступне звання після бакалавра.
— Магістерський, Магістратура.
2. іст. У минулому — перший учений ступінь, що присуджувався після спеціального іспиту та захисту дисертації.
— Магістрант.
3. іст. назва деяких посадових осіб у стародавньому Римі, Візантії.
— Магістрат.
4. іст. голова духовного або лицарського ордену в середньовіччя.
Магістр в інших словниках
| Магістр — Великий тлумачний словник сучасної української мови |