Лінійка — Тлумачний словник української мови

Лінійка, и, ж.

1. пряма риска на папері, дошці тощо, що допомагає писати рівними рядками; зошит у лінійку.

Лінієчка.

2. планка для креслення прямих ліній; обчислювальний, вимірювальний інструмент різної форми; логарифмічна лінійка.

3. стрій в одну шеренгу.