Лінивий, а, е.
1. Який не любить працювати, ухиляється від роботи. Ледічий.
□ Лінь, Лінощі, Лінуватися, присл. Ліньки.
2. У знач. ім., Лінивий, вого, ч. той, хто лінується, не любить працювати.
3. Сповнений бездіяльності, лінощів. Ліниве життя.
4. Який нешвидко, повільно виконує щось; у якому виявляється млявість, повільність. Лінива хода.
5. Виготовлений уповільненим способом (про страву). Ліниві вареники.
Лінивий в інших словниках
| Лінивий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |