Люди, ей, мн.
1. суспільні істоти, які мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці; особи, що належать до певної суспільної групи, середовища; особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками; певна або велика кількість осіб.
— Людський, Людство, Людскість, присл. Людно.
Мати за Людей кого — ставитися з повагою до кого-небудь.
2. сторонні, інші особи у протиставленні певній людині; особи, що оточують певну людину, знайомі певній людині.
— 4- людям на сміх — не так, як треба; погано.
— На людей — в оточення інших, сторонніх осіб.
3. особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва.
— Працівники.
4. особливий склад війська, жива сила (на противагу техніці).