Льох — Тлумачний словник української мови

ЛЬОХ, у, ч.

1. спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів); приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху тощо.

2. іст. підземні сховища чого-небудь.

3. заст. напівпідвальне приміщення, в якому торгували спиртними напоями та пили їх. Погріб.

Льоховий.