Льон — Тлумачний словник української мови

Льон, у, у., тільки одн.

1. однорічна чи багаторічна трав'яниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння — олію.

2. волокно, що виготовляється з цієї рослини.

Льон, Лляний, Льняний, Льоновий, Льонавий, Льонарство, Льонарський, Льонар.

Гірський льон — один із видів азбесту; Зозулин (зозулястий) льон — вид моху.