Луна, й, ж.
1. відбиття звукових коливань від перешкоди. — відгук, відзвук, виляски. І відбитий звук, що лине з відстані. — відлуння, відлунок, відвомін.
2. перен. те, що доноситься здалеку. — відгомін, відлуння, відгук.
3. перен., розм. слава.
— Див. лунати.