Лукавий — Тлумачний словник української мови

Лукавий, -а, -е.

1. здатний на різні хитрощі або жарти; властивий людині з такою вдачею. // сповнений добродушних хитрощів (про очі, погляд, сміх і т. ін.). Грайливий, пустотливий, жартівливий.

2. здатний на нещирість, брехню; який таїть нещирість, брехню. Єхидний.

3. який має злі, ворожі наміри; який є наслідком підступності. Підступний, зрадливий.

Лукавість, Лукавство, Лукавити, присл. Лукаво.

4. у знач. ім. Лукавий, -ого, ч. біс, диявол.

Від лукавого — про те, що суперечить певним канонам, нормам і т. ін.