ЛУБ, у, ч.
1. спец. У рослин — комплекс тканин, через які відбувається переміщення органічних речовин від листків до коренів.
2. волокниста внутрішня частина кори липи та деяких інших листяних дерев.
— Лубок, Луб'я.
3. заст. виріб із цієї частини кори.
— Лубок, Луб'янка.
— Луб'яний, Лубовичний, Лубовий.
— Лубом стінити — бути твердим, цупким.