Лише, Лиш, част.
1. обмежувальна. Уживається для виділення, обмеження у значенні тільки.
2. підсилювальна, спонукальна. Уживається при дієсловах наказу, спонуки та присуді.
— Ну (ану) лиш — спонукання до дії.
Лише2, Лиш, спол.
1. обмежувальний. уживається у значенні тільки.
2. часовий. поєднує підрядну частину на означення дії, яка щойно відбулася, з головною.
3. умовний. уживається в реченні для поєднання підрядної частини зі значенням умови з головною.