Лишати — Тлумачний словник української мови

Лишати, аю, аєш, недок., Лишати, шу, шиш, док.

1. ідучи або їдучи куди-небудь, не брати з собою.

2. покидати кого-небудь, розлучатися з ним; залишати когось без уваги, без догляду, допомоги.

3. перен. переставати існувати в комусь, чомусь.

Зникати.

4. зберігати для чого-небудь. Лишати насіння на посів.

5. передавати у спадщину, для використання тощо.

6. пропонувати не йти з певного місця, від певного товариства. Лишати гостя обідати.

7. іти, їхати з певного місця. Лишати домівку.

8. зберігати у яко-небудь стані, положенні і т. ін., не порушувати його. Лишати світло в кімнаті.

Дієприкм. лишений