Лебідка — Тлумачний словник української мови

Лебідка, -и, ж. узверт. лебідко.

1. самка лебедя (у 1 знач.). Лебедиця, лебедиха.

2. перен. у нар.-поет. пестлива назва молодої жінки або дівчини.

— лебідонька, лебедонька, лебідочка, лебедочка.

Лебідка2, -и, ж., техн. машина, пристрій для підіймання і переміщення вантажів.

Лебідковий, лебідчик.