Лавр — Тлумачний словник української мови

Лавр, а, ч.

1. південне вічнозелене дерево або кущ з пахучим листям; культивують як пряну, ефіроолійну та декоративну рослину.

Лавровий.

2. перев. мн. вінок з листя цього дерева або гілка його як символ перемоги, нагороди.

3. тільки мн., перен. про успіх, славу, визнання.

  • Пожинати лаври
  • Спочивати на лаврах