Лавр, а, ч.
1. південне вічнозелене дерево або кущ з пахучим листям; культивують як пряну, ефіроолійну та декоративну рослину.
— Лавровий.
2. перев. мн. вінок з листя цього дерева або гілка його як символ перемоги, нагороди.
3. тільки мн., перен. про успіх, славу, визнання.
- Пожинати лаври
- Спочивати на лаврах