Лаванда — Тлумачний словник української мови

ЛАВАНДА, -и, ж. Вічнозелена південна чагарникова рослина родини глухокропивових з блакитними або темно-синіми квітками, з якої добуваються ефірні олії в парфумерії та медицині.

— лавандовий.