Кіт — Тлумачний словник української мови

Кіт, кота, ч.

Домашня тварина родини котячих, що ловить мишей і щурів. І самець Кішки.

Котячий, присл. по-котячому.

Морський кіт — скат родини хвостових.

Кота в мішку купувати — придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якості.

Як (мов і т. ін.) кіт наплакав — дуже мало.