Кільце, -я, С. 1. предмет, що має форму кола (див. коло у 1 знач.).
— Кільцюватий.
2. те, що має вигляд такого предмета. Кільця диму.
3. кінцевий пункт трамвайного й тролейбусного маршрутів із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус розвертається, щоб їхати назад. Трамвайне кільце.
— Коло.
4. перен. те, що замкнене круговою лінією чого-небудь.
— Оточення.
Кільцевий.
5. у знач. присл. Кільцем, Кільцями. У вигляді кола, кругової лінії.
6. окрема складова частина ланцюга.
Кільчастий (до 1—4, 6 знач.).
7. гімнастичний прилад, що складається з двох підвішених обручів.