Кухня — Тлумачний словник української мови

Кухня, -і, Ж.

1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. І готування їжі. — Кухарство, куховарство.

Кухонний, Кухар, Куховар, Кухарський, Куховарський, Куховарити.

2. чого, Перен., Ірон. Про прихований, закулісний бік якої-небудь негативної діяльності.

Похідна (солдатська) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході;

Молочна кухня — а) заклад, що готує для немовлят їжу (молочні суміші, каші, киселі тощо); б) страви, приготовлені з молока або на молоці.