Кутя — Тлумачний словник української мови

Кутя, -ї, ж., етн. обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні Різдва чи Водохреща.

Багата кутя — переддень Різдва; Свят-вечір; Голодна кутя — переддень Водохреща.

Передати куті меду — перевищити міру в чому-небудь; переборщити.