Кут, а, ч.
1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять з однієї точки.
— Кутомір.
І така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків тощо.
— Кутовий.
— Під кутом зору — з погляду кого-, чого-небудь, з того чи іншого боку.
2. Те саме, що куток (у 1 знач.).
3. Розм. Те саме, що куток (у 2 знач.).
4. Чого, який. Частина якої-небудь території, місцевості.
— Загнати в глухий кут — поставити в безвихідне становище.