Курча — Тлумачний словник української мови

Курча, -и, С.

1. Птаха курки.

Курчатник (приміщення), Курчатниця (робітниця), Курчатина.

І страва з м'яса такого пташати.

2. Перен., розм. наївне дівча.

Курчачий.

3. Тільки мн., перен., розм. дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук, обличчя.

Курчатко.