Кума — Тлумачний словник української мови

Кума

Кума, -и, Ж., у зверт. Кумо

1. хрещена мати стосовно батьків хрещеника і хрещеного батька; мати дитини стосовно хрещеного батька і хрещеної матері. — див. кум (у 1 знач.).

2. заст. приятелька (у звертанні).

3. нар.-поет. епітет лисиці в казках, байках.

— кумонька, кумася.

Кума в інших словниках

Кума — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Кума — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кума — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31