Культура — Тлумачний словник української мови
Культура, -и, ж.

1. сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. / з означ. рівень розвитку суспільства в певну епоху. давньогрецька культура.

Культурологія.

2. освіченість, вихованість.

Культурність.

— присл. Культурно.

3. чого. рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності. культура виробництва. культура мови.

4. с.г. розведення, вирощування рослин. культура рису.

Культивування.

— рослина або вид рослин, що розводяться, вирощуються (культивуються). кормова культура.

Культурний.

5. чого, спец. клітини певних мікроорганізмів, вирощені у живильному середовищі в лабораторних або промислових умовах.