Кульгати, б’ю, б’єш, недок.
1. шкандибати, маючи коротшу або хвору ногу. • шкутильгати, кривуляти.
— Кульгавий, кульгавість.
2. ледве йти. • шкандибати.
3. перен., розм. бути в незадовільному стані, мати недоліки. Кульгає дисципліна. Кульвити на обидві ноги — мати багато недоліків (про справу, працю тощо).
— Кульгання.
Кульгати в інших словниках
| Кульгати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Кульгати — Фразеологічний словник української мови |