Крихта — Тлумачний словник української мови

Крихта, и, ж.

1. маленька частинка, дуже маленький шматочок чого-небудь (переважно хліба). Розм. криха, кришка, окружина, дрібка, ріска.

  • Кришити. Крихти в роті не було;
  • І крихти в рот не брав (не брала і т. ін.) — зовсім нічого не їв (не їла тощо).

2. перен. незначна, мізерна кількість чого-небудь. Крихта грошей. Крихта часу.

3. у знач. присл. Крихту, Розм. дуже мало. Трохи.

Крихітка.

До останньої крихти — зовсім, цілком, до кінця;

Ні (і) на крихту — анітрохи, ніскільки, аж ніяк.