Коса, й, Ж. У зверт. косо.
1. Заплетене волосся.
— Кісник.
2. Перев. мн. довге волосся. Виросли коси.
— Кіска, Косиця, Косичка, Кісний, Косатий.
КОСА2, й, ж. У зверт. Косо. Сільськогосподарське ручне знаряддя для зрізування (скошування) трави, збіжжя тощо у вигляді вузького зігнутого леза (полотна), насадженого на дерев'яне держално (косовище, кісся).
- Кіска
- Ніж косарки
— Кісний, Косити, Косо-виця, Косар, Косарювати, Косарський, Косарка (машина), Косіння, діеприкм. Кошений.
Коса, -и, Ж. вузька намивна смуга суходолу в морі, річці, озері, одним кінцем сполучена з берегом.