Конфедерація — Тлумачний словник української мови

Конфедерація, -ї, ж.

1. Об'єднання, союз самостійних суверенних держав. І об'єднання, спілка яких-небудь громадських організацій.

2. У Польщі в XVI–XVIII ст. — тимчасові військово-політичні союзи шляхти.

Конфедерат, Конфедератка (шапка, кашкет).

Конфедеративний.