Комплекс, у, ч.
1. сукупність предметів, явищ, ознак і т. ін., що становлять одне ціле. // сукупність апаратів, машин, що діють в єдиній системі.
2. архіт. сукупність споруд, будівель, пов'язаних єдиним задумом, призначенням тощо.
— Комплексний, Комплексність, присл. Комплексно.
— А у комплексі, в знач. присл. — спільно, нероздільно, воєдино, поєднуючи з чим-небудь.
3. псих. характерна для якоїсь людини сукупність яких-небудь психічних елементів, що усвідомлюються нею і визначають її поведінку.
— Комплекс неповноцінності — хворобливе усвідомлення своїх фізичних, психічних вад, меншовартості.
4. те саме, що див. комплекс неповноцінності.
— комплексувати.