Ковадло, а, с.
1. важка залізна або сталева підставка, на якій кують метал.
— Коваделко
2. анат. У людини та ссавців — одна зі слухових кісточок у середньому вусі.
3. спец. частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу.
Ковадло в інших словниках
| Ковадло — Великий тлумачний словник сучасної української мови |