Клубок, -а, Ч.
1. чого і без додатка. кулястий моток (ниток, вовни і т. ін.).
2. чого. маса чого-небудь, що набула кулястої форми.
3. чого, перен. нагромадження, скупчення почуттів, заплутане поєднання думок, явищ тощо.
- Клубок диму.
- Клубок подій.
- Клубком підступати до ворла (до серця) — стискати горло, душити (про біль, образу тощо).
4. у знач. присл. Клубком, клубками. у вигляді кулі куля.
— Клубочастий.