Клинок — Тлумачний словник української мови

Клинок, нка, ч.

1. зменш. до клин.

2. гостра частина холодної зброї.

Лезо.

3. шабля, кинджал і т. ін.

4. діал. забитий у стіну кілочок для вішання чого-небудь.