Клепати — Тлумачний словник української мови

Клепати, клепаю, клепаєш і клеплю, клеплеш, недок.

1. вирівнювати й загострювати лезо коси, сапи тощо, певним чином б'ючи по ньому молотком.

2. З'єднувати металеві частини чого-небудь за допомогою заклепок або загинаючи та сплющуючи краї.

3. розм. те саме, що кувати (у 1 знач.).

— клепання, клепальний, клепальник, діеприкм. клепаний.

4. перен., розм. зводити наклеп на кого-небудь.

Клепати язиком — казати дурниці, базікати.