Кишеня — Тлумачний словник української мови

Кишеня, і, ж.

1. ушита або нашита деталь одягу (штанів, пальта, піджака, сукні тощо) у формі мішечка (зазвичай для дрібних речей і грошей).

Кишеньковий.

— набивати кишені — багатіти, наживатися.

— вітер свище у кишені в кого — немає грошей.

— не лізти за словом у кишеню — бути дотепним у розмові, гострим на язик.

2. перен., розм. матеріальний достаток, гроші.

3. окреме відділення в портфелі, сумці тощо.

Кишенька (до 1, 3 знач.).