Китиця, -і, ж.
1. прикраса у вигляді жмутка ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи.
— діал. Кита, кутас.
— прикраса у вигляді стоячого жмутка пір'я або кінського волосся на головних уборах (звичайно військових), а також подібна прикраса на головах коней.
— султан.
2. жмуток волосся на кінці хвоста корови, лева та ін.
3. скупчення квітів або плодів на одній гілці, на одному стеблі.
— Суцвіття, гроно.
— Китичний, китицеподібний.
Китиця в інших словниках
| Китиця — Великий тлумачний словник сучасної української мови |