Килим — Тлумачний словник української мови

Килим, а, ч. Тканий барвистий виріб, переважно ворсистий, що використовується для накриття підлоги, оздоблювання стін і т. ін.

Коц.

Килимбвий, Килимарство, Килимарський, Килимар.