Кий — Тлумачний словник української мови

Кий

Кий, я, ч.

1. палиця, зроблена з частини тонкого стовура або гросої гілки.

— Кийовий, Кийбк.

— Не Києм, то Палицею — однаково, все одно.

2. спеціальна довга пряма палиця для гри в більярд.

Кий в інших словниках

Кий — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Кий — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кий — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31