Квінтет, -а, ч.
1. Ансамбль із п’яти виконавців (співаків або музикантів).
2. Музичний твір для п’яти інструментів або голосів.
3. Перен. про групу людей (переважно спортсменів) у кількості п’ятьох осіб, що виконують яке-небудь загальне завдання.
Квінтет в інших словниках
| Квінтет — Словник чужомовних слів і термінів |
| Квінтет — Великий тлумачний словник сучасної української мови |