Каталізатор — Тлумачний словник української мови

Каталізатор, а, ч.

1. речовина, що впливає на збудження або прискорення хімічної реакції, а сама залишається хімічно й кількісно незмінною.

— каталіз.

2. перен. про те, що сприяє швидшому розвиткові, здійсненню чого-небудь.

— каталізувати.