Катакомби — Тлумачний словник української мови

КАТАКОМБИ, комб, мн. (одн. Катакомба, и, ж.). підземні печери природного або штучного походження з довгими заплутаними ходами (у стародавньому Римі такі підземелля правили за притулок першим християнам і були місцем релігійних відправ і поховань; у стародавньому Єгипті були місцем сховищ мумій під землею).

Катакомбовий, Катакомбний.