Картотека — Тлумачний словник української мови

Картотека

Картотека, и, ж.

1. систематизоване зібрання карток з довідковими, обліковими чи іншими відомостями, матеріалами, а також скринька або шафа для зберігання таких карток.

— Картотек|а|р, Картотек|а|нн|и|й.

2. спец. систематизоване зібрання в банку розрахункових документів, не сплачених вчасно підприємствами, установами, організаціями.

Картотека в інших словниках

Картотека — Російсько-український академічний словник (А–П)
Картотека — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31