КАРО, у, ч.
1. зарсока, насічка, помітка, зроблена на якійсь твердій поверхні.
2. знак, тавро.
3. палиця, на якій зроблено позначки для лічоби.
Бирка.
4. Іст. слід, спогад про минуле, пережите.
— Ставити (класти) на каро — звинувачувати кого-небудь у чомусь.
Каро в інших словниках
| Каро — Великий тлумачний словник сучасної української мови |