Знаряддя — Тлумачний словник української мови

Знаряддя, я, с.

1. технічне пристосування, за допомогою якого виконується певна дія.

  • Начиння, снасть, припас; інструмент (набір предметів для певної роботи).

Знаряддя виробництва — пристосування, прилади, механізми і т. ін., які використовуються у виробництві.

2. перен. засіб для досягнення якої-небудь мети.