Знання — Тлумачний словник української мови

Знання, й, с.

1. володіння яки-небудь відомостями, обізнаність у чому-небудь.

Із знанням справи — уміло, із досвідом.

— знаття, вміння.

2. тільки мн. сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання.

3. перевірений практикою результат пізнання дійсності, її правильне відображення у свідомості людини.