Зелений — Тлумачний словник української мови

Зелений, а, е.

1. один із семи кольорів спектра, що знаходиться поміж жовтим і блакитним; колір свіжої трави, листя. — Зелений стіл — стіл, покритий зеленим сукном і призначений для гри в карти; Зелений чай — різновид чаю, гіркуватого на смак, що дає зеленувато-жовтуватий запашний настій.

2. зроблений із зелені; який заріс рослинністю. — Зелена неділя, церк. — одне зі свят православної церкви, яке відзначається на п'ятдесятий день після великодня і супроводжується прибиранням хати всередині і зовні зеленню; Зелений театр — літній театр серед зелені.

3. недостиглий, недозрілий.

— неспілий, нестиглий, незрілий, недоспілий.

Зелень, Зеленіти, Зеленкуватий, присл. Зелено.

4. перен., розм. недосвідчений через свою молодість, незрілий, несформований.