Здійснювати — Тлумачний словник української мови

Здійснювати, юю, юєш, яе-док., Здійснити, ню, ниш, док.

1. Утілювати в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним.

  • Рідше здійсняти, реалізовувати, утілювати (звичайно із словами «в життя», «в дійсність»), виконувати, справджувати, вершити, звершувати, проводити, провадити, пророблювати; розм. провертати (швидко, оперативно).

2. Робити що-небудь.

  • Виконувати.

Здійснення, дієприкм. Здійснений, Здійсненний (Здійснимий), Здійсненність (Здійснимість), Здійснювач.